нотувати

нотува́ти

дієслово недоконаного виду

Значення в інших словниках

1. нотувати — Записувати, робити нотатки; (у пам'яті) фіксувати, карбувати.  Словник синонімів Караванського
2. нотувати — -ую, -уєш, недок. Стисло записувати що-небудь, робити нотатки. || Фіксувати в пам'яті, запам'ятовувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нотувати — Записувати, записати, позаписувати, списувати, списати, посписувати, уписувати, уписати, повписувати  Словник чужослів Павло Штепа
4. нотувати — НОТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. Коротко записувати що-небудь, робити нотатки. Перед очима [письменника] постають десятки нових і нових картин, які треба хоча б коротенько нотувати в зошит (В. Кучер); Сафаров щось швидко нотував у записну книжечку (О.  Словник української мови у 20 томах
5. нотувати — ЗАПИ́СУВАТИ (робити запис про що-небудь), ЗАНОТО́ВУВАТИ, НОТУВА́ТИ, ПРОТОКОЛЮВА́ТИ, ФІКСУВА́ТИ, ЗАФІКСО́ВУВАТИ, ВПИ́СУВАТИ (УПИ́СУВАТИ), ВНО́СИТИ (УНО́СИТИ), ЗАНО́СИТИ (робити запис, включаючи його до інших подібних). — Док.  Словник синонімів української мови
6. нотувати — Нотува́ти, -ту́ю, -ту́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. нотувати — НОТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Коротко записувати що-небудь, робити нотатки. Перед очима [письменника] постають десятки нових і нових картин, які треба хоча б коротенько нотувати в зошит (Кучер, Голод, 1961, 149)...  Словник української мови в 11 томах