Значення в інших словниках
-
оббитий —
[об:итией] м. (на) -тому/-т'ім, мн. -т'і
Орфоепічний словник української мови
-
оббитий —
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до оббити. || оббито, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
оббитий —
ОББИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обби́ти. Казарми були довгі, обідрані, з оббитими дощем стінами (І. Нечуй-Левицький); Часом прийде [Василь] оббитий, синцями вкритий, закривавлений (О. Кобилянська); На широких, оббитих китайкою ослонах, сиділи татари (М.
Словник української мови у 20 томах
-
оббитий —
ОББИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обби́ти. Вітер встеля під ноги каштанів оббитий квіт (Забашта, Квіт.., 1960, 16); Казарми були довгі, обідрані, з оббитими дощем стінами (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах