оббитий
обби́тий
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до оббити.
|| оббито, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мовиобби́тий
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до оббити.
|| оббито, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови