Орфографічний словник української мови

обважнювати

обва́жнювати

дієслово недоконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. обважнювати — -юю, -юєш, недок., обважнити, -ню, -ниш, док., перех. 1》 Налягати, тиснути своєю вагою, тягнучи донизу. || перен. Нависати, лягати важким тягарем над ким-небудь, на кого-небудь (про думки, почуття і т. ін.). 2》 перен.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. обважнювати — ОБВА́ЖНЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБВАЖНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док. 1. кого, що. Налягати, тиснути своєю вагою, тягнучи донизу. Лампочка .. золотила великі, стиглі яблука, що густо обважнювали віти (О. Десняк); Ніщо не обважнювало плечей (М.  Словник української мови у 20 томах
  3. обважнювати — ОБВА́ЖНЮВАТИ (пригинати додолу своїм тягарем), ОБТЯ́ЖУВАТИ, ОБТЯЖА́ТИ рідше. — Док.: обважни́ти, обтя́жити. Обвис на плечах ватник (мабуть, синів), Ще й дощ його осінній обважнив (В. Мисик); Вона з досади скрасніла,..  Словник синонімів української мови
  4. обважнювати — ОБВА́ЖНЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБВАЖНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., перех. 1. Налягати, тиснути своєю вагою, тягнучи донизу. Лампочка.. золотила великі, стиглі яблука, що густо обважнювали віти (Десняк, Десну.., 1949, 290); Ніщо не обважнювало плечей (Шер.  Словник української мови в 11 томах