обвішаний

обві́шаний 1

дієприкметник

від: обві́шати

обві́шаний 2

прикметник

який обвішався чим-небудь

Значення в інших словниках

1. обвішаний — [оубв’ішанией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
2. обвішаний — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до обвішати. || обвішано, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. Який обвішався чим-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обвішаний — ОБВІ́ШАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до обві́шати. В просторій молдаванській хаті, вистеленій різнобарвними килимами, обвішаній чудово тканими рушниками, блимає перед образом лампадка (М. Коцюбинський); // обві́шано, безос. пред.  Словник української мови у 20 томах
4. обвішаний — ОБВІ́ШАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до обві́шати. В просторій молдаванській хаті, вистеленій різнобарвними килимами, обвішаній чудово тканими рушниками, блимає перед образом лампадка (Коцюб., І, 1955, 228); // обві́шано, безос. присудк. сл.  Словник української мови в 11 томах