облиплий — Орфографічний словник української мови

облиплий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до облипнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
облиплий — ОБЛИ́ПЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до обли́пнути. Колона, минувши смугу трясовин та чаклаків, зморена, облипла багнюкою, видобулась.. Словник української мови в 11 томах
облиплий — ОБЛИ́ПЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до обли́пнути. Колона, минувши смугу трясовин.., зморена, облипла багнюкою, видобулась .. знову на тривке, загускле дно (О. Гончар); Лоно високе – видавалось з-під міцно облиплого плаття (Панас Мирний); // у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах