Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
облиплий —
обли́плий дієприкметник
Орфографічний словник української мови
облиплий —
ОБЛИ́ПЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до обли́пнути. Колона, минувши смугу трясовин та чаклаків, зморена, облипла багнюкою, видобулась..
Словник української мови в 11 томах
облиплий —
ОБЛИ́ПЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до обли́пнути. Колона, минувши смугу трясовин.., зморена, облипла багнюкою, видобулась .. знову на тривке, загускле дно (О. Гончар); Лоно високе – видавалось з-під міцно облиплого плаття (Панас Мирний); // у знач. прикм.
Словник української мови у 20 томах