облиплий

ОБЛИ́ПЛИЙ, а, е.

Дієпр. акт. до обли́пнути.

Колона, минувши смугу трясовин.., зморена, облипла багнюкою, видобулась .. знову на тривке, загускле дно (О. Гончар);

Лоно високе – видавалось з-під міцно облиплого плаття (Панас Мирний);

// у знач. прикм.

Облипла спітніла сорочка не ховала від людського зору Ахметового сучкуватого тіла (Іван Ле).

Значення в інших словниках

1. облиплий — обли́плий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. облиплий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до облипнути.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. облиплий — ОБЛИ́ПЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до обли́пнути. Колона, минувши смугу трясовин та чаклаків, зморена, облипла багнюкою, видобулась..  Словник української мови в 11 томах