обожнювання

обо́жнювання

іменник середнього роду

Значення в інших словниках

1. обожнювання — Піїтет  Словник синонімів Караванського
2. обожнювання — -я, с. Дія за знач. обожнювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обожнювання — ОБО́ЖНЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. обо́жнювати. Велику роль у сарматів відігравало і обожнювання сил природи (Археол., VIII, 1953, 71); Він [Т. Шевченко] з іронією говорить про обожнювання царськими блюдолизами самодержців (Життя і тв. Т.  Словник української мови в 11 томах
4. обожнювання — ОБО́ЖНЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. обо́жнювати. Велику роль у сарматів відігравало і обожнювання сил природи (з наук. літ.); Він [Т. Шевченко] з іронією говорить про обожнювання царськими блюдолизами самодержців (з наук. літ.); Ще зовсім безвусим ..  Словник української мови у 20 томах