Значення в інших словниках
-
обожнювання —
обо́жнювання іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
обожнювання —
Піїтет
Словник синонімів Караванського
-
обожнювання —
ОБО́ЖНЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. обо́жнювати. Велику роль у сарматів відігравало і обожнювання сил природи (Археол., VIII, 1953, 71); Він [Т. Шевченко] з іронією говорить про обожнювання царськими блюдолизами самодержців (Життя і тв. Т.
Словник української мови в 11 томах
-
обожнювання —
ОБО́ЖНЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. обо́жнювати. Велику роль у сарматів відігравало і обожнювання сил природи (з наук. літ.); Він [Т. Шевченко] з іронією говорить про обожнювання царськими блюдолизами самодержців (з наук. літ.); Ще зовсім безвусим ..
Словник української мови у 20 томах