обожнюваний
обо́жнюваний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до обожнювати.
|| у знач. прикм.
Великий тлумачний словник сучасної української мовиобо́жнюваний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до обожнювати.
|| у знач. прикм.
Великий тлумачний словник сучасної української мови