обрубник —
-а, ч., спец. Робітник, який обрубує що-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
обрубник —
ОБРУ́БНИК, а, ч., спец. Робітник, який обрубує що-небудь. Він бачив мартенівський свій цех, і обрубники з усієї сили оббивали деталі пневматичними зубилами (Ю. Янов., І, 1954, 286).
Словник української мови в 11 томах
обрубник —
ОБРУ́БНИК, а, ч., спец. Робітник, який обрубує що-небудь. Він бачив мартенівський свій цех, і обрубники з усієї сили оббивали деталі пневматичними зубилами (Ю. Яновський).
Словник української мови у 20 томах