Орфографічний словник української мови

обтріпуватися

обтрі́пуватися 1

дієслово недоконаного виду

обтрушуватися

розм.

обтрі́пуватися 2

дієслово недоконаного виду

шарпатися; робитися обшарпаним

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. обтріпуватися — I -уюся, -уєшся, недок., обтріпатися, -аюся, -аєшся, док., від чого, з чого і без додатка, розм. Обтріпуючи на собі одяг, волосся, струшувати, збивати пил, сніг і т. ін.; обтрушуватися. || Енергійними рухами всього тіла струшувати з себе що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. обтріпуватися — ОБТРІ́ПУВАТИСЯ¹, уюся, уєшся, недок., ОБТРІ́ПАТИСЯ, аюся, аєшся, док., від чого, з чого і без дод., розм. Обтріпуючи на собі одяг, волосся, струшувати, збивати пил, сніг і т. ін.; обтрушуватися.  Словник української мови у 20 томах
  3. обтріпуватися — ОБТРУ́ШУВАТИСЯ (ОТРУ́ШУВАТИСЯ рідше) (струшуючи, очищати себе від пилу, снігу і т. ін.), ОБТРІ́ПУВАТИСЯ, ОБТРЯСА́ТИСЯ (ОТРЯСА́ТИСЯ рідше), ОТРЯХА́ТИСЯ рідше. — Док.  Словник синонімів української мови
  4. обтріпуватися — ОБТРІ́ПУВАТИСЯ¹, уюся, уєшся, недок., ОБТРІ́ПАТИСЯ, аюся, аєшся, док., від чого, з чого і без додатка, розм. Обтріпуючи на собі одяг, волосся, струшувати, збивати пил, сніг і т. ін.; обтрушуватися.  Словник української мови в 11 томах