Значення в інших словниках
-
обумовлений —
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обумовити. Обумовлений кредит. || обумовлено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
обумовлений —
ОБУМО́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обумо́вити. В різних місцевостях ми можемо зустріти різні, обумовлені тими чи іншими конкретними обставинами варіанти одного й того ж по суті твору (М.
Словник української мови у 20 томах
-
обумовлений —
Обумо́влений, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
обумовлений —
ОБУМО́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обумо́вити. В різних місцевостях ми можемо зустріти різні, обумовлені тими чи іншими конкретними обставинами варіанти одного й того ж по суті твору (Рильський, III, 1956, 155); Він розповідає не про...
Словник української мови в 11 томах