Значення в інших словниках
-
обіцянка —
(зобов'язання зробити щось) уроч. обітниця, слово.
Словник синонімів Полюги
-
обіцянка —
Зобов'язання, слово, (покласти край) зарік, зст. обрік, ур. обіт, обітниця, присяга; (дія) обіцяння.
Словник синонімів Караванського
-
обіцянка —
див. клятва
Словник синонімів Вусика
-
обіцянка —
-и, ж. Добровільно дане зобов'язання зробити що-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
обіцянка —
ОБІЦЯ́НКА, и, ж. Добровільно дане зобов'язання зробити що-небудь. Обіцянка – цяцянка, а дурневі – радість (прислів'я); Тепер вже я краще ніяких милих обіцянок не буду давати (Леся Українка); Минула весна, і Кармелюк почав виконувати свою обіцянку (В. Кучер).
Словник української мови у 20 томах
-
обіцянка —
годува́ти обіця́нками (жда́никами, пожда́никами) кого і без додатка. Неодноразово обіцяти зробити що-небудь, але не виконувати обіцяного. (Макар:) Ти й досі годуєш мене жданиками: жди та пожди (М.
Фразеологічний словник української мови
-
обіцянка —
ОБІЦЯ́НКА (добровільно дане зобов'язання зробити що-небудь), СЛО́ВО, ОБІ́ТНИЦЯ, ОБІЩА́ННЯ заст. розм., ПРИРЕ́ЧЕННЯ діал.; ОБІ́Т книжн., ЗАВІ́Т рідше, ОБРІ́К заст. (перев. урочиста, релігійного характеру); ЗАРІ́К (ЗАРО́К) розм. (перев.
Словник синонімів української мови
-
обіцянка —
Обі́ця́нка, -нки, -нці; -ця́нки, -ця́нок
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
обіцянка —
ОБІЦЯ́НКА, и, ж. Добровільно дане зобов’язання зробити що-небудь. Обіцянка — цяцянка, а дурневі — радість (Укр.. присл.., 1955, 255); Тепер вже я краще ніяких милих обіцянок не буду давати (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах
-
обіцянка —
Обіцянка, -ки ж. Обѣщаніе. Обіцянка — цяцянка, а дурневі радість. Ном.
Словник української мови Грінченка