одиночник —
-а, ч., розм. 1》 В'язень одиночної камери. 2》 Спортсмен, що виступає на змаганні сам, без напарника (фігурне катання, веслування, теніс, санний спорт).
Великий тлумачний словник сучасної мови
одиночник —
Відокремленець, див. арештант, анахорет, нелюдим
Словник чужослів Павло Штепа
одиночник —
ОДИНО́ЧНИК, а, ч. 1. Спортсмен, що виступає на змаганні сам, без напарника. Змагання чоловіків в одиночному катанні зібрали 22 конкурентів .. Наші одиночники .. успішно завершили обов'язкову програму (з газ.). 2. розм. В'язень одиночної камери.
Словник української мови у 20 томах
одиночник —
ОДИНО́ЧНИК, а, ч., розм. 1. В’язень одиночної камери. 2. Спортсмен, що виступає на змаганні сам, без напарника. Змагання чоловіків в одиночному катанні зібрали 22 конкурентів.. Наші одиночники.. успішно завершили обов’язкову програму (Рад. Укр., 5. II 1971, 4).
Словник української мови в 11 томах