Значення в інших словниках
-
ожина —
-и, ж. 1》 Багаторічна кущова або напівкущова колюча рослина з дугоподібними гілками та їстівними плодами. 2》 Ягоди цієї рослини чорно-сизого кольору.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
ожина —
ОЖИ́НА, и, ж. 1. Багаторічна кущова або напівкущова колюча рослина з дугоподібними гілками та збірними їстівними ягодами. В лузі на калину Плететься ожина (з народної пісні); По землі, в ровах і ямах повзе ожина...
Словник української мови у 20 томах
-
ожина —
Кущ родини розових, поширений у пн. півкулі; плід — темно-червона або чорна складна кістянка, їстівна; росте на лісових зрубах, узліссях; в Україні 10 видів, найпоширеніша о. сиза; окремі сорти о. культивуються як ягідні.
Універсальний словник-енциклопедія
-
ожина —
доро́га (сте́жка) те́рном (ожи́ною, кропиво́ю і т. ін.) поросла́ (заросла́) до чого, куди. Неможливо повернутися, добратися куди-небудь, досягти чогось бажаного. Була я щаслива, але терном поросла моя дорога до того щастя (І.
Фразеологічний словник української мови
-
ожина —
Ожи́на, -ни; ожи́ни, ожи́н
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
ожина —
ОЖИ́НА, и, ж. 1. Багаторічна кущова або напівкущова колюча рослина з дугоподібними гілками та їстівними плодами. В лузі на калину Плететься ожина (Укр.. лір.
Словник української мови в 11 томах