Орфографічний словник української мови

ожинка

ожи́нка

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. ожинка — -и, ж. 1》 Зменш.-пестл. до ожина. 2》 нар.-поет. Уживається як пестливе звертання до жінки, дівчини.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. ожинка — ОЖИ́НКА, и, ж. 1. Пестл. до ожи́на. Ой вийду я у Кечеру на чорні ожинки, А мій милий на малинки тої же годинки (з народної пісні). 2. нар.-поет. Уживається як пестливе звертання до жінки, дівчини.  Словник української мови у 20 томах
  3. ожинка — ОЖИ́НКА, и, ж. 1. Зменш.-пестл. до ожи́на. Ой вийду я у Кечеру на чорні ожинки, А мій милий на малинки тої же годинки (Коломийки, 1969, 140). 2. нар.-поет. Уживається як пестливе звертання до жінки, дівчини.  Словник української мови в 11 томах
  4. ожинка — Ожина, -ни ж. 1) Ежевика, Rubus fructicosus. Утирається жаркою кропивою, малює брови синьою ожиною. Чуб. V. 519. ум. ожи́нка, ожи́нонька, ожи́ночка. Употребляется какъ ласкательное къ женщинѣ.  Словник української мови Грінченка