ожинка
ОЖИ́НКА, и, ж.
1. Зменш.-пестл. до ожи́на.
Ой вийду я у Кечеру на чорні ожинки, А мій милий на малинки тої же годинки (Коломийки, 1969, 140).
2. нар.-поет. Уживається як пестливе звертання до жінки, дівчини.
Словник української мови (СУМ-11)