озноб

озно́б

іменник чоловічого роду

Значення в інших словниках

1. озноб — -у, ч. Стан організму людини й тварини, що характеризується відчуттям холоду і дрижанням (скороченням) м'язів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. озноб — Мороз  Словник чужослів Павло Штепа
3. озноб — ОЗНО́Б, у, ч. Стан організму людини й тварин, що характеризується відчуттям холоду і дрижанням (скороченням) м'язів. Страх прийшов до нього разом з гарячковим ознобом (А. Шиян); Вітер подужчав. Марію всю пройняло мерзлякуватим ознобом (Ю. Бедзик).  Словник української мови у 20 томах
4. озноб — ОЗНО́Б, у, ч. Стан організму людини й тварини, що характеризується відчуттям холоду і дрижанням (скороченням) м’язів. Страх прийшов до нього разом з гарячковим ознобом (Шиян, Гроза, 1956, 205); Вітер подужчав. Марію всю пройняло мерзлякуватим ознобом (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 172).  Словник української мови в 11 томах