озноб
ОЗНО́Б, у, ч.
Стан організму людини й тварин, що характеризується відчуттям холоду і дрижанням (скороченням) м'язів.
Страх прийшов до нього разом з гарячковим ознобом (А. Шиян);
Вітер подужчав. Марію всю пройняло мерзлякуватим ознобом (Ю. Бедзик).
Словник української мови (СУМ-20)