Значення в інших словниках
-
окляклий —
-а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до оклякнути.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
окляклий —
ОКЛЯ́КЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до окля́кнути. Христя увійшла в хату обмерзла, оклякла (Панас Мирний); Сколінені мужі і ниці пахолки, німотні руки перед себе рвуть. І неба молять і дощу зовуть, окляклі круг багаття, ніби пакілля (В. Стус); // у знач. прикм. Окляклі руки.
Словник української мови у 20 томах
-
окляклий —
ОКЛЯ́КЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до окля́кнути. Христя увійшла в хату обмерзла, оклякла (Мирний, III, 1954, 398).
Словник української мови в 11 томах