око
о́ко 1
іменник середнього роду
форма вічі у знахідному відмінку множини вживається лише з прийменником у
о́ко 2
іменник середнього роду
одиниця ваги; міра об'єму
арх.
Орфографічний словник української мовио́ко 1
іменник середнього роду
форма вічі у знахідному відмінку множини вживається лише з прийменником у
о́ко 2
іменник середнього роду
одиниця ваги; міра об'єму
арх.
Орфографічний словник української мови