Значення в інших словниках
-
окова —
-и, ж. 1》 Металева оббивка (часто у вигляді оздоблення) на дверях, меблях і т. ін. 2》 перев. мн. Те саме, що кайдани 1). || перен. Те, що заважає розвиткові чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
окова —
ОКО́ВА, и, ж. 1. Металева оббивка (часто у вигляді оздоблення) на дверях, меблях, дерев'яних виробах і т. ін. Він видобув із свойого [свого] мішка велику дерев'яну орендарську люльку в мосяжній окові (І.
Словник української мови у 20 томах
-
окова —
ОКУТТЯ́ (те, чим оковують що-небудь), ОКО́ВА, ОКО́ВКА розм. рідко. Вони (давньоруські заступи) складалися не з суцільної залізної пластини, а мали залізне окуття країв дерев'яної лопати (з посібника); На стільці з золотими оковами сидів кесар Болгарії Петро (С. Скляренко); Оковка ріжків чемодана.
Словник синонімів української мови
-
окова —
ОКО́ВА, и, ж. 1. Металева оббивка (часто у вигляді оздоблення) на дверях, меблях і т. ін. Він видобув із свойого [свого] мішка велику дерев’яну орендарську люльку в мосяжній окові (Фр.
Словник української мови в 11 томах
-
окова —
(укр.) Те саме, що і наличник.
Архітектура і монументальне мистецтво