онучок

ону́чок

іменник чоловічого роду, істота

Значення в інших словниках

1. онучок — див. внук  Словник синонімів Вусика
2. онучок — див. внучок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. онучок — ОНУ́ЧОК див. вну́чок.  Словник української мови у 20 томах
4. онучок — ОНУ́ЧОК див. вну́чок.  Словник української мови в 11 томах
5. онучок — Онук, -ка м. 1) Внукъ. Жили наші діди — не знали біди; стали жить онуки — набралися муки. Ном. № 583. 2) Бабы повитухи называютъ такъ мальчиковъ, при рожденіи которыхъ онѣ помогали. ум. онучок. Грин. II. 128.  Словник української мови Грінченка