Значення в інших словниках
-
онучок —
ону́чок іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
онучок —
див. внучок.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
онучок —
ОНУ́ЧОК див. вну́чок.
Словник української мови у 20 томах
-
онучок —
ОНУ́ЧОК див. вну́чок.
Словник української мови в 11 томах
-
онучок —
Онук, -ка м. 1) Внукъ. Жили наші діди — не знали біди; стали жить онуки — набралися муки. Ном. № 583. 2) Бабы повитухи называютъ такъ мальчиковъ, при рожденіи которыхъ онѣ помогали. ум. онучок. Грин. II. 128.
Словник української мови Грінченка