опалубник —
-а, ч., буд. Робітник, який зводить опалубку.
Великий тлумачний словник сучасної мови
опалубник —
ОПА́ЛУБНИК, а, ч., буд. Робітник, який зводить опалубку. Керує він тут бригадою теслярів-опалубників, і, мабуть, саме це і зробило нашу бесіду щирою, товариською, адже на Дніпробуді я теж був теслярем-опалубником (Яків Баш).
Словник української мови у 20 томах
опалубник —
ОПА́ЛУБНИК, а, ч., буд. Робітник, який зводить опалубку. Керує він тут бригадою теслярів-опалубників, і, мабуть, саме це і зробило нашу бесіду щирою, товариською, адже на Дніпробуді я теж був теслярем-опалубником (Баш, На берегах.., 1962, 47).
Словник української мови в 11 томах