опалубник
ОПА́ЛУБНИК, а, ч., буд. Робітник, який зводить опалубку.
Керує він тут бригадою теслярів-опалубників, і, мабуть, саме це і зробило нашу бесіду щирою, товариською, адже на Дніпробуді я теж був теслярем-опалубником (Баш, На берегах.., 1962, 47).
Словник української мови (СУМ-11)