Значення в інших словниках
-
опозиційний —
[опозиец’ійнией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови
-
опозиційний —
-а, -е. 1》 Який стоїть в опозиції до кого-, чого-небудь, протидіє або протистоїть кому-, чому-небудь. || Який характеризується опозицією, протидією або протиставленням кому-, чому-небудь. Опозиційний рух. 2》 Належний до опозиції (у 2 знач.). Опозиційне угруповання. || Який виражає погляди опозиції.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
опозиційний —
Противний, супротивний, перечний, суперечний
Словник чужослів Павло Штепа
-
опозиційний —
ОПОЗИЦІ́ЙНИЙ, а, е. 1. Який стоїть в опозиції до кого-, чого-небудь, протидіє або протистоїть кому-, чому-небудь. Все показує, що Дума складається переважно з елементів опозиційних (М.
Словник української мови у 20 томах
-
опозиційний —
опозиці́йний той, що перебуває в опозиції, протидіє, додержується протилежної думки.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
опозиційний —
Опозиці́йний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
опозиційний —
ОПОЗИЦІ́ЙНИЙ, а, е. 1. Який стоїть в опозиції до кого-, чого-небудь, протидіє або протистоїть кому-, чому-небудь. Все показує, що Дума складається переважно з елементів опозиційних (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах