опороти —
опорю, опореш, док., перех., діал. 1》 Розпороти. 2》 Сильно вдарити; оперіщити.
Великий тлумачний словник сучасної мови
опороти —
ОПОРО́ТИ, опорю́, опо́реш, док., діал. 1. що. Розпороти. Ішов коло тину, зачепився об тин і опоров свитину (Сл. Б. Грінченка). 2. кого, що. Сильно вдарити; оперіщити. Чоловік як опоре його кийком (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови у 20 томах
опороти —
ОПОРО́ТИ, опорю́, опо́реш, док., перех., діал. 1. Розпороти. Ішов коло тину, зачепився об тин і опоров свитину (Сл. Гр.). 2. Сильно вдарити; оперіщити. Чоловік як опоре його кийком (Сл. Гр.).
Словник української мови в 11 томах
опороти —
Опоро́ти, -рю, -риш гл. 1) Распороть. Ішов коло тину, зачепився об тин і опоров свитину. 2) Ударить сильно. Чоловік як опоре його кийком. Грин. І. 42.
Словник української мови Грінченка