основоположник —
ОСНОВОПОЛО́ЖНИК, а, ч. Засновник, творець якої-небудь школи, теорії, якого-небудь учення і т. ін. Натхнений чарівною поезією Т. Г. Шевченка, прекрасні романси й хори створив основоположник української класичної музики Микола Віталійович Лисенко (з наук.
Словник української мови у 20 томах
основоположник —
ЗАСНО́ВНИК (той, хто заснував що-небудь, поклав початок чомусь), ОСНОВОПОЛО́ЖНИК, ФУНДА́ТОР, РОДОНАЧА́ЛЬНИК уроч., БА́ТЬКО уроч., ОСНО́ВНИК діал.; ЗАЧИНА́ТЕЛЬ (той, хто першим починає якусь важливу справу).
Словник синонімів української мови
основоположник —
ОСНОВОПОЛО́ЖНИК, а, ч. Засновник, творець якої-небудь школи, теорії, якого-небудь учення і т. ін...
Словник української мови в 11 томах