Значення в інших словниках
-
остов —
(корабля) кістяк, (твору) основа, див. остоя
Словник чужослів Павло Штепа
-
остов —
-а, ч. Внутрішня опорна частина споруди, установки і т. ін., на якій тримаються всі інші її складові частини; каркас, кістяк.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
остов —
О́СТОВ, а, ч. Внутрішня опорна частина споруди, установки і т. ін., на якій тримаються всі інші її складові частини; каркас, кістяк. Громов надписує ящик своїми ініціалами .. Таку ж позначку він робить і на остові свого верстата (В.
Словник української мови у 20 томах
-
остов —
КАРКА́С (металева або дерев'яна основа якоїсь речі, споруди, машини тощо), КІСТЯ́К, СКЕЛЕ́Т, КОРО́БКА (основа будівлі); О́СТОВ (внутрішня опорна частина споруди, установки і т. ін.); КО́РПУС (основа чи оболонка машини, механізму тощо).
Словник синонімів української мови
-
остов —
О́СТОВ, а, ч. Внутрішня опорна частина споруди, установки і т. ін., на якій тримаються всі інші її складові частини; каркас. Громов надписує ящик своїми ініціалами.. Таку ж позначку він робить і на остові свого верстата (Кучер, Чорноморці, 1956, 455).
Словник української мови в 11 томах