отуманення

отума́нення

іменник середнього роду

розм.

Значення в інших словниках

1. отуманення — -я, с., розм. Дія і стан за знач. отуманити і отуманитися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. отуманення — ОТУМА́НЕННЯ, я, с., розм. Дія за знач. отума́нити і стан за знач. отума́нитися. Несказанно гірке почуття отуманення запанувало нею і скривило болісно її уста (О. Кобилянська).  Словник української мови у 20 томах
3. отуманення — ОТУМА́НЕННЯ, я, с., розм. Дія і стан за знач. отума́нити і отума́нитися. Несказанно гірке почуття отуманення запанувало нею і скривило болісно її уста (Коб., II, 1956, 36).  Словник української мови в 11 томах