Орфографічний словник української мови

отупіло

отупі́ло

прислівник

незмінювана словникова одиниця

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. отупіло — Присл. до отупілий 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. отупіло — ОТУПІ́ЛО. Присл. до отупі́лий 2. Вона стояла, непорушна, отупіло дивлячись на стіл (П. Кочура); – Я довго сидів у корчмі, .. отупіло дивився на пугар горілки (Ю. Мушкетик).  Словник української мови у 20 томах
  3. отупіло — ОТУПІ́ЛО. Присл. до отупі́лий 2. Вона стояла, непорушна, отупіло дивлячись на стіл (Кочура, Зол. грамота, 1960, 248).  Словник української мови в 11 томах