Орфографічний словник української мови

охкання

о́хкання

іменник середнього роду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. охкання — див. лінощі  Словник синонімів Вусика
  2. охкання — -я, с., розм. Дія за знач. охкати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. охкання — О́ХКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. о́хкати. Дружина лежала на печі, протяжно і жалібно стогнала, Архипа те охкання тільки дратувало (Ю. Збанацький); Ридала сурма над юрбою, шумів за муром скорбний сад... І ми прощалися з тобою під дальнє охкання гармат (В. Сосюра).  Словник української мови у 20 томах
  4. охкання — О́ХКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. о́хкати. Дружина лежала на печі, протяжно і жалібно стогнала, Архипа те охкання тільки дратувало (Збан., Переджнив’я, 1955, 181); Ридала сурма над юрбою, шумів за муром скорбний сад… І ми прощалися з тобою під дальнє охкання гармат (Сос., II, 1958, 419).  Словник української мови в 11 томах