Значення в інших словниках
-
охочий —
Охочий: — в окр. значенні: доброволець [52]
Словник з творів Івана Франка
-
охочий —
(до чого) ласий; ЯК ІМ. доброволець, р. охітний.
Словник синонімів Караванського
-
охочий —
-а, -е. 1》 Який виявляє бажання, готовність до чого-небудь; який з власної волі зголошується на щось. || у знач. ім. охочий, -чого, ч. Той, хто виявляє бажання, готовність до чого-небудь, хто з власної волі зголошується на щось.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
охочий —
ОХО́ЧИЙ, а, е. 1. Який виявляє бажання, готовність до чого-небудь; який добровільно зголошується на щось. І у мріях скликаю численні полки З тих, що стати за край свій охочі (В.
Словник української мови у 20 томах
-
охочий —
Охочий помічник не чекає на прозьбу. Хто хоче допомогти, той сам береться до роботи.
Приповідки або українсько-народня філософія
-
охочий —
Найнятий, волонтер
Словник застарілих та маловживаних слів
-
охочий —
ДОБРОВІ́ЛЬНИЙ (який здійснюється з власної волі, за власним бажанням, без примусу), ОХО́ЧИЙ, ОХО́ТНИЙ рідше, САМОХІ́ТНИЙ розм., ДОБРОХІ́ТНИЙ розм. Якими словами розповість (Мирослава) йому про свій — добровільний чи недобровільний?...
Словник синонімів української мови
-
охочий —
Охо́чий, -ча, -че до чого
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
охочий —
ОХО́ЧИЙ, а, е. 1. Який виявляє бажання, готовність до чого-небудь; який з власної волі зголошується на щось. І у мріях скликаю численні полки З тих, що стати за край свій охочі (Сам., І, 1958, 191); На село французки не дуж-то охочі виїздити (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах
-
охочий —
Охо́чий, -а, -е 1) Добровольный, желающій, охотный. Хоч гарна як, а все охоча іще гарнішою щоб буть. Котл. Ен. V. 17. Була тут всяка з них охоча пожар щоб швидче розвести. Котл. 2) — до чого. Падкій на что, любитель чего.
Словник української мови Грінченка