Значення в інших словниках
-
очерет —
-у, ч. Багаторічна водяна чи болотяна трав'яниста рослина родини злакових з високим стеблом і розлогою пірамідальною волоттю. || збірн. Стебла цієї рослини.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
очерет —
ОЧЕРЕ́Т, у, ч. Трав'яниста рослина родини злакових із високим стеблом та розлогою пірамідальною волоттю, яка росте на берегах рік, озер, на болотах. Отже, вони вже й під Хмарищем .. Кругом обняла його річка з зеленими плавами, лозами й очеретами (П.
Словник української мови у 20 томах
-
очерет —
Поширена на всій земній кулі кореневищна рослина родини злакових; стебла товсті, вис. до 4 м; суцвіття волотеподібне; на мілководді, вологих луках утворює зарості; використовується в будівництві як ізоляційний матеріал.
Універсальний словник-енциклопедія
-
очерет —
ОЧЕРЕ́Т (рослина), ТРОСТИ́НА, КОМИ́Ш розм., ТРО́ЩА діал. За прибережним вітерцем повертається листя очерету (М. Стельмах); Тільки десь-не-десь прокльовувалася з землі свіжа зелень: сквапливі острі листки тростини (І.
Словник синонімів української мови
-
очерет —
Очере́т, -ре́ту, в -ті; -ре́ти і -рета́, -ті́в, в -та́х
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
очерет —
ОЧЕРЕ́Т, у, ч. (Рhrаgmіtеs). Багаторічна водяна або болотна трав’яниста рослина родини злакових з високим стеблом і розлогою пірамідальною волоттю. Отже, вони вже й під Хмарищем.. Кругом обняла його річка з зеленими плавами, лозами й очеретами (П.
Словник української мови в 11 томах