палильник

пали́льник

іменник чоловічого роду, істота

Значення в інших словниках

1. палильник — -а, ч. Той, хто займається паленням, обпалюванням чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. палильник — ПАЛИ́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто займається паленням, обпалюванням чого-небудь. Палильник працює біля палильної печі (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
3. палильник — ПАЛИ́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто займається паленням, обпалюванням чого-небудь.  Словник української мови в 11 томах