ПАЛИ́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто займається паленням, обпалюванням чого-небудь.
Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках
палильник —
пали́льник іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
палильник —
-а, ч. Той, хто займається паленням, обпалюванням чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
палильник —
ПАЛИ́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто займається паленням, обпалюванням чого-небудь. Палильник працює біля палильної печі (із журн.).
Словник української мови у 20 томах