1. Словник української мови в 11 томах

палильник

ПАЛИ́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто займається паленням, обпалюванням чого-небудь.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. палильник — пали́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. палильник — -а, ч. Той, хто займається паленням, обпалюванням чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. палильник — ПАЛИ́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто займається паленням, обпалюванням чого-небудь. Палильник працює біля палильної печі (із журн.). Словник української мови у 20 томах