палильник
ПАЛИ́ЛЬНИК, а, ч.
Той, хто займається паленням, обпалюванням чого-небудь.
Палильник працює біля палильної печі (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- палильник — пали́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- палильник — -а, ч. Той, хто займається паленням, обпалюванням чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- палильник — ПАЛИ́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто займається паленням, обпалюванням чого-небудь. Словник української мови в 11 томах