палильник
пали́льник
-а, ч.
Той, хто займається паленням, обпалюванням чого-небудь.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- палильник — пали́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- палильник — ПАЛИ́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто займається паленням, обпалюванням чого-небудь. Палильник працює біля палильної печі (із журн.). Словник української мови у 20 томах
- палильник — ПАЛИ́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто займається паленням, обпалюванням чого-небудь. Словник української мови в 11 томах