1. Орфографічний словник української мови

палильник

пали́льник

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. палильник — -а, ч. Той, хто займається паленням, обпалюванням чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. палильник — ПАЛИ́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто займається паленням, обпалюванням чого-небудь. Палильник працює біля палильної печі (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  3. палильник — ПАЛИ́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто займається паленням, обпалюванням чого-небудь. Словник української мови в 11 томах