Орфографічний словник української мови

пардон

пардо́н 1

вигук

незмінювана словникова одиниця

пардо́н 2

іменник чоловічого роду

прощення

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. пардон — Пардо́н: — тут: перепрошення, перемир'я [55]  Словник з творів Івана Франка
  2. пардон — (!), вибачте! пробачте! даруйте! прошу пробачення! перепрошую! вибачаюсь! ФР. прощення <н. просити пардону>.  Словник синонімів Караванського
  3. пардон — I виг., рідко. Вибачте, пробачте, даруйте. II -у, ч. Те саме, що прощення. Просити пардону.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пардон — Вибачте, даруйте  Словник чужослів Павло Штепа
  5. пардон — ПАРДО́Н, рідко. 1. виг. Вибачте, пробачте, даруйте. – Дуже вам вдячний, Маріє Сергіївно .. – Олександра Василівна! – гнівно виправив його Мічурін. – Пардон... (О.  Словник української мови у 20 томах
  6. пардон — ПЕРЕПРО́ШУЮ (формула вибачення), ВИ́БАЧ, ПРОБА́Ч, ПРО́ШУ (ПРОХА́Ю) ВИ́БАЧИТИ (ПРОБА́ЧИТИ, ВИ́БАЧЕННЯ, ПРОБА́ЧЕННЯ), ВИБАЧА́Й розм., ПРОБАЧА́Й розм., ЗА ПЕРЕПРО́ШЕННЯМ діал., ПЕРЕПРОША́Ю діал., ПАРДО́Н заст., жарт.  Словник синонімів української мови
  7. пардон — ПАРДО́Н, рідко. 1. виг. Вибачте, пробачте, даруйте. — Дуже вам вдячний, Маріє Сергіївно.. — Олександра Василівна! — гнівно виправив його Мічурін. — Пардон… (Довж., І, 1958, 424). 2. у знач. ім. пардо́н, у, ч. Те саме, що проще́ння.  Словник української мови в 11 томах