Орфографічний словник української мови

парокінка

парокі́нка

іменник жіночого роду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. парокінка — ПАРОКІ́НКА, ПАРОКО́НКА, и, ж., розм. Підвода, запряжена парою коней. – Я колись служив у нашого дідича, та що то за пан? Парокінкою їздив, та й то такою, що тілько тьфу! (І. Франко); Чотири пароконки з дзвониками на дугах, з рушниками на оглоблях ..  Словник української мови у 20 томах
  2. парокінка — ПАРОКІ́НКА, ПАРОКО́НКА, и, ж., розм. Підвода, запряжена парою коней. — Я колись служив у нашого дідича, та що то за пан? Парокінкою їздив, та й то такою, що тілько тьфу! (Фр.  Словник української мови в 11 томах