парокінка
ПАРОКІ́НКА, ПАРОКО́НКА, и, ж., розм. Підвода, запряжена парою коней.
— Я колись служив у нашого дідича, та що то за пан? Парокінкою їздив, та й то такою, що тілько тьфу! (Фр., III, 1950, 144);
Чотири пароконки з дзвониками на дугах, з рушниками на оглоблях.. шукали виходу, летячи прямо повз кулемет на площу (Довж., І, 1958, 153).
Словник української мови (СУМ-11)