парокінка

ПАРОКІ́НКА, ПАРОКО́НКА, и, ж., розм.

Підвода, запряжена парою коней.

– Я колись служив у нашого дідича, та що то за пан? Парокінкою їздив, та й то такою, що тілько тьфу! (І. Франко);

Чотири пароконки з дзвониками на дугах, з рушниками на оглоблях .. шукали виходу, летячи прямо повз кулемет на площу (О. Довженко).

Значення в інших словниках

1. парокінка — парокі́нка іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. парокінка — ПАРОКІ́НКА, ПАРОКО́НКА, и, ж., розм. Підвода, запряжена парою коней. — Я колись служив у нашого дідича, та що то за пан? Парокінкою їздив, та й то такою, що тілько тьфу! (Фр.  Словник української мови в 11 томах