парокінний
ПАРОКІ́ННИЙ, а, е.
Признач. для запрягання або запряжений парою коней.
З-під пахучого темно-зеленого склепіння густої рябини і верб придорожніх викотилася парокінна бричка (І. Франко);
Назустріч повільно посувався парокінний віз (Л. Дмитерко).
Словник української мови (СУМ-20)