Орфографічний словник української мови

парокінний

парокі́нний

прикметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. парокінний — -а, -е. Признач. для запрягання або запряжений парою коней.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. парокінний — ПАРОКІ́ННИЙ, а, е. Признач. для запрягання або запряжений парою коней. З-під пахучого темно-зеленого склепіння густої рябини і верб придорожніх викотилася парокінна бричка (І. Франко); Назустріч повільно посувався парокінний віз (Л. Дмитерко).  Словник української мови у 20 томах
  3. парокінний — ПАРОКІ́ННИЙ, ДВОКІ́ННИЙ. Три парокінні підводи з бійцями виїхали з лісу (Д. Бедзик); Двокінна грабарка.  Словник синонімів української мови
  4. парокінний — ПАРОКІ́ННИЙ, а, е. Признач. для запрягання або запряжений парою коней. З-під пахучого темно-зеленого склепіння густої рябини і верб придорожніх викотилася парокінна бричка (Фр., V, 1951, 159); Назустріч повільно посувався парокінний віз (Дмит., Обпалені.., 1962, 226).  Словник української мови в 11 томах