Великий тлумачний словник сучасної мови

парокінний

парокі́нний

-а, -е.

Признач. для запрягання або запряжений парою коней.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. парокінний — парокі́нний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. парокінний — ПАРОКІ́ННИЙ, а, е. Признач. для запрягання або запряжений парою коней. З-під пахучого темно-зеленого склепіння густої рябини і верб придорожніх викотилася парокінна бричка (І. Франко); Назустріч повільно посувався парокінний віз (Л. Дмитерко).  Словник української мови у 20 томах
  3. парокінний — ПАРОКІ́ННИЙ, ДВОКІ́ННИЙ. Три парокінні підводи з бійцями виїхали з лісу (Д. Бедзик); Двокінна грабарка.  Словник синонімів української мови
  4. парокінний — ПАРОКІ́ННИЙ, а, е. Признач. для запрягання або запряжений парою коней. З-під пахучого темно-зеленого склепіння густої рябини і верб придорожніх викотилася парокінна бричка (Фр., V, 1951, 159); Назустріч повільно посувався парокінний віз (Дмит., Обпалені.., 1962, 226).  Словник української мови в 11 томах